Словник Української Мови
Буква
1. У сполученні з дієсловами “бачити”, “побачити” та їхніми синонімами — так, що не можна побачити, неможливо побачити, поза межами зору.
2. (переносно) У сполученні з дієсловами “бути”, “статися”, “трапитися” — так, що не можна було очікувати, передбачити; неймовірно, нечувано, надзвичайно.
Приклад 1:
Це небачено важко — повернутись, як Данте, без маєтків і мудрості, тільки з печаллю в очах, і принести лиш спогад, як гойдало це танго коханців перламутровим блиском на зірках, де шумів екіпаж. І години мовчання, коли ніч — як бліда Навзікая, і падіння між зорі, так само, як падає сніг.
— Могильний Аттила, “Київські контури (збірка)”