НА́ЖИВ, у, чол. 1. Те саме, що нажи́вка. Принада для ловлі риби або тварин; наживка.
2. *У термінології. Спеціальний пристрій або речовина, яку використовують для приваблювання та захоплення здобичі в мисливстві чи рибальстві.
Словник Української Мови
Буква
НА́ЖИВ, у, чол. 1. Те саме, що нажи́вка. Принада для ловлі риби або тварин; наживка.
2. *У термінології. Спеціальний пристрій або речовина, яку використовують для приваблювання та захоплення здобичі в мисливстві чи рибальстві.