Значення
-
НА́ЖИВ, у, чол. 1. Те саме, що нажи́вка. Принада для ловлі риби або тварин; наживка.
-
*У термінології. Спеціальний пристрій або речовина, яку використовують для приваблювання та захоплення здобичі в мисливстві чи рибальстві.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нажив, р. наживу, д. наживові, з. нажив, о. наживом, м. наживі, к. наживе