найважчий

1. Найвищий ступінь порівняння до прикметника «важкий»; який має найбільшу вагу, масу серед інших.

2. Який становить найбільші труднощі, потребує найбільших зусиль, напруження; найскладніший.

3. Який справляє найсильніше гнітюче враження; найтяжчий, найсумніший (про час, події, почуття).

Приклади вживання

Приклад 1:
Хіба не взяв він на себе найважчий для чоловіка супроти жінки обов’язок — не критись, зрадивши, а її саму покликати на боротьбу проти можливої зради? Як же може вона карати його тепер, коли й нема за що?
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: прикментик () |