Словник Української Мови
Буква
1. Найвищий ступінь порівняння прикметника сильний; який має найбільшу фізичну силу, витривалість, могутність порівняно з іншими.
2. Який виявляє найбільшу інтенсивність, дієвість, впливовість або потужність (про явища, процеси, почуття, аргументи тощо).
Приклад 1:
Я сіпнувся якраз у той момент, коли його рука падала в ударі, тому він зачепив мою щоку лише частково і найсильніший удар припав на вухо. Я знав, що коли б кинувся на того кощавого, то зробив би з нього каліку, але й мені тоді був би одразу кінець.
— Невідомий автор, “Agatangel”