Значення
-
НА́ЙМИ, іменник, множина (однина — найм, -у, чол. рід). 1. Дія за значенням найняти, наймати; прийняття на роботу за певну плату, винагороду; наймання. Уживається переважно в історичному контексті для позначення процесу найму робочої сили, оренди майна або послуг.
-
заст. Те саме, що наймитування; робота за наймом, переважно в сільському господарстві, часто з позначенням соціально-економічної залежності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. найми, р. наймів, д. наймам, з. найми, о. наймами, м. наймах, к. найми