Найдавніший, -а, -е. 1. Який існує або виник у найвіддаленіший час від сьогодення; який має найбільший вік серед подібних; прадавній, стародавній. Найдавніші пам’ятки писемності.
найдавніший
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
НАЙДАВНІШИЙ ВІХИ ІСТОРІЇ Народження староєгипетської держави Державний апарат Будівництво пірамід Організація воєнних походів у період Стародавнього Царства Тимчасова загибель і відродження Єгипетської держави в другій половині III тис. до н. е. Політична історія Єгипту доби Середнього Царства і нашестя гіксосів Люди почали селитися в Ніль- Народження ській долині ще в сиву давнину, староєгипетської держави Перші їхні ранньоземлеробські _ поселення там датуються VII тис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Номи, господарство яких було однотипним, між собою практично не торгували, розвивався майже виключно зовнішній ринок, особливо в найдавніший період староєгипетської історії. Проте навіть зовнішня торгівля до епохи Пізнього Царства не особливо процвітала в умовах значної географічної ізольованості країни, забезпеченості її власною промисловою сировиною та можливості для єгиптян легко грабувати суміжні території.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Про її найдавніший період (X—ІП тис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 4:
( з тих , які збереглися , найдавніший відносять до 1350 р.). Він уміщує опис світобудови , заснований на уявленнях Аристотеля в інтерпретації діячів Церкви V—X ст.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia”
Частина мови: прикментик () |