Найчастіший, прикм. Вищий ступінь до частий; який трапляється, відбувається, з’являється тощо найбільше разів за певний проміжок часу; найпоширеніший, найбільш звичний або типовий серед подібних.
найчастіший
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |