Значення
-
Доконаний вид до «врочити»: заподіяти кому-небудь шкоду, хворобу, нещастя тощо, за народними віруваннями, через псування, лихий погляд або недобре слово.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я наврочу, ти наврочиш, він наврочить, ми наврочимо, ви наврочите, вони наврочать
Приклади з художньої літератури
-
Ну, ті сказали, що Маруся — відьма,
що у Полтаві гіршої нема,
що всі це знають, і по ній це видно,
і що вона ж співала і сама:
“Котра дівчина чорні брови має,
то тая дівчина усі чари знає”.
І то ж вона наврочила, нівроку,
що покалічив Савку Саврадим.
Уміє перекинутись в сороку,
а то виходить з комина, як дим.— Ліна Костенко