Значення
-
Дія за значенням наврочити, наврочувати; псування, шкода, заподіяні лихим оком або словом, за забобонними уявленнями.
-
Стан, спричинений такою дією; хвороба, нещастя, невдача, що їх приписують лихому окові чи слову.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наврочення, р. наврочення, д. навроченню, з. наврочення, о. навроченням, м. навроченні, к. наврочення