НАВОНЯ́ТИ, дієслово, доконаного виду, неперехідне.
1. Наповнити приміщення або простір неприємним, різким запахом; створити сморід. — Хтось навоняв у кімнаті тютюном.
2. перен., вульг. Зробити щось підступне, неприємне, завдати шкоди; напаскудити, нашкодити. — Він усім навоняв своїми інтригами.