подив

[podɪʋ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Почуття, яке виникає при сприйнятті чогось незвичайного, дивного або несподіваного; здивування.

  2. (у значенні вигуку) Вживається для вираження здивування, захоплення або іншого сильного почуття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. подив, р. подиву, д. подивові, з. подив, о. подивом, м. подиві, к. подиве

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів