неперехідний
[nɛpɛrɛxidnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(Про дієслово) Такий, що виражає дію, спрямовану на сам суб’єкт, або стан суб’єкта, і не потребує прямого доповнення у знахідному відмінку для завершення свого змісту (напр.: стояти, спати, сміятися).
-
(У лінгвістиці) Стосується дієслів, які не поєднуються з прямим доповненням; інтранзитивний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неперехідний, р. неперехідного, д. неперехідному, з. неперехідного, о. неперехідним, м. неперехіднім