1. (Про дієслово) Такий, що виражає дію, спрямовану на сам суб’єкт, або стан суб’єкта, і не потребує прямого доповнення у знахідному відмінку для завершення свого змісту (напр.: стояти, спати, сміятися).
2. (У лінгвістиці) Стосується дієслів, які не поєднуються з прямим доповненням; інтранзитивний.