наволок

НА́ВОЛОК, іменник чоловічого роду.

1. геогр. Те саме, що півострів; невеликий півострів, мис, що вдається в море або велике озеро. Уживається переважно в географічних назвах.

2. діал., рідко. Накидка, покривало; те, що натягують, наволікають на що-небудь (наприклад, наволочка).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |