Значення
-
НАВІ́Й, іменник чоловічого роду, власна назва.
-
У давньоукраїнській та слов’янській міфології — божество або уособлення смерті, загробного світу, а також дух померлого; іноді ототожнюється з Вієм.
-
заст. Те саме, що небіжчик; покійник, мертвець (переважно у фольклорі та замовляннях).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я навію, ти навієш, він навіє, ми навіємо, ви навієте, вони навіють