НАВІ́Й, іменник чоловічого роду, власна назва.
1. У давньоукраїнській та слов’янській міфології — божество або уособлення смерті, загробного світу, а також дух померлого; іноді ототожнюється з Вієм.
2. заст. Те саме, що небіжчик; покійник, мертвець (переважно у фольклорі та замовляннях).