НАВІ́З, іменник чоловічого роду.
1. Дія за значенням навозити¹; привезення чого-небудь у великій кількості. Навіз товарів на ярмарок.
2. Те, що привезене, доставлене куди-небудь у великій кількості. Збільшився навіз будівельних матеріалів.
3. заст. Те саме, що навізник; гній, перегній, який вивозять на поле для удобрення. Поле добре вродило після навозу.