НАВЧИ́ТЕЛЬ, -я, чол. 1. Той, хто навчає кого-небудь; учитель, педагог. // перен. Той, хто є ідейним керівником, дає поради, вчить, як діяти; наставник.
2. заст., рідко. Навчальний посібник, підручник.
навчитель
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Питаю свого старого сусіда: «Даниле, а кажіть, чи таких богато свєт у вас настало?» — «Ге, пане навчитель, такі свєтошні чєси настали, бо, видите, приходе з дзвінками пани та всю одежину хапають, котра добра, а коло церкви стоїть наш вартівник. Як лиш вздрить бричку з панами, то біжить щодуху на цей кутик.
— Невідомий автор, ” Vasil Stiefanik”
Частина мови: t.d. (True) |