навчителька

**НАВЧИ́ТЕЛЬКА**, іменник жіночого роду, істота.

1. Жінка, яка професійно навчає кого-небудь, викладає якийсь предмет у школі або іншому навчальному закладі; учителька, викладачка.

2. *переносно, рідко.* Та, що навчає, повчає когось, передає свій досвід або знання; наставниця.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. (True) |