НАВАЛИ́ТИ. Док. до нава́лювати.
1. Важачи, навантажуючи, покласти що-небудь на когось, на щось або насипати, накидати зверху, поверх чогось. Навалити повний віз сіна.
2. Накласти, насипати, накидати багато чого-небудь, у великій кількості. Навалити купу сміття.
3. перен., розм. Покласти на кого-небудь багато роботи, обов’язків, відповідальності тощо. Навалити всю роботу на помічника.
4. перен., розм. Напасти, накинутися на кого-небудь з докорами, звинуваченнями, погрозами. Навалитися з лайкою.
5. перен., безос. Про стан фізичної або душевної втоми, важкості, смутку, що охопили когось. Навалила втома.