1. У християнській архітектурі — поздовжня частина базилікального храму, обмежена з одного або з обох боків рядами колон чи стовпів, що відокремлюють її від сусідніх нефів.
нава
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Міша кивнув і знову пару раз плямкнув ротом, вродє нава жуючись ляпнуть шото стрьомне. Потім зітхнув — і таки запитав.
— Невідомий автор, “Shakhmati Dlia Dibiliv”
Частина мови: іменник (однина) |