Словник Української Мови
Буква
1. Річ, яку добровільно дарують комусь безкоштовно, як вияв уваги, любові, поваги або на знак подяки.
2. Щось приємне, цінне, що отримано або трапилося несподівано, як знак долі або щастя.
3. (переносно) Про людину, яка своїми здібностями, талантом є надбанням для суспільства, науки, мистецтва тощо.
Приклад 1:
Адже якби я їхала до неї, то також везла б якийсь подарунок» і додала, що не розмовлятиму більше на ганчір’яні теми. На роботі мене контролювали на кожному кроці.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Я похвалив його за дотепний силогізм, хоч це, може, й не був силогізм, а тоді, взявши до рук принесену старим чортом Анджеліко мандо ліну, виконав у подарунок своєму гостеві прегарний мадри- галик «Si, si, ch’io v’amoZ » 1 , укладений блаженної пам’яті Клявдіо Монтеверді ще на початку XVII віку. Коли, вислухавши його, мій молодий товариш почав голосно плескати в долоні, я зробив йому зауваження, щоби все-таки поводився тихіше: ми ж бо на цвинтарі, — й він відразу споважнів.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
h) Після нічного містралю Венеція і справді виглядала свіжо сотвореною і являла собою гарний подарунок для Респон дента. Небеса були чисті й великі, ясні будівлі віддзерка лювались у водах каналу поруч із моторівками, зґрабними продуктовими барками та, ясна річ, плавними ґондолями.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”