1. Те саме, що навчати; передавати кому-небудь знання, уміння, навички; учити.
научати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
уже не в ту попав; Прийнявсь, його щоб научати І тайності йому сказати, Який Енеїв буде плід, Якії діти будуть жваві, На світі зроблять скілько слави, Яким-то хлопцям буде дід. Тогді-то в пеклі вечерниці Лучились, бачиш, як на те, Були дівки та молодиці І там робили не пусте; У ворона собі іграли, Весільних пісеньок співали, Співали тут і колядок; Палили клоччя, ворожили, По спині лещатами били, Загадовали загадок.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: дієслово () |