**НА́ТИРАЧ**, -а, чол. рід. 1. Той, хто натирає, полірує що-небудь (підлогу, паркет, металеві вироби тощо). *Натирачі працювали вночі, щоб до ранку підлога в залі блищала.*
2. Пристрій, інструмент або машина для натирання, полірування поверхонь (переважно підлоги). *Електричний натирач значно полегшує догляд за паркетом.*