Значення
-
НА́ТИРАЧКА, іменник жіночого роду.
-
1. Пристрій або інструмент, призначений для натирання, полірування поверхонь (наприклад, підлоги, паркету, металевих виробів) до блиску. Електрична натирачка для паркету.
-
2. Розм. Те саме, що тертка; кухонне приладдя для подрібнення твердих продуктів (овочів, сиру тощо) шляхом тертя. Натерти моркву на дрібній натирачці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. натирачка, р. натирачки, д. натирачці, з. натирачку, о. натирачкою, м. натирачці, к. натирачко