1. Велике фізичне або нервове напруження, зусилля, яке потребує значного напруження сил.
2. Стан крайнього напруження, перенапруження (фізичного або психічного).
Словник Української Мови
Буква
1. Велике фізичне або нервове напруження, зусилля, яке потребує значного напруження сил.
2. Стан крайнього напруження, перенапруження (фізичного або психічного).
Приклад 1:
І стугонить натуга, ніби рана: Єдиний раз послухати — і все… Єдиний раз умерти — і навік: Зламати простір, заблукати в ньому. Змандрований і дивний чоловік, Що двадцять літ вертається додому… Є тільки щось, не назване йому, Як сокровенні для дитини речі.
— Невідомий автор, “Do Er Vibrane”