1. Ударяти коня шпорами, щоб змусити його прискорити біг або рухатися швидше.
2. Перен. Стимулювати, активізувати, спонукати до більш енергійних дій або прискорення темпу роботи, розвитку подій тощо.
Словник Української Мови
Буква
1. Ударяти коня шпорами, щоб змусити його прискорити біг або рухатися швидше.
2. Перен. Стимулювати, активізувати, спонукати до більш енергійних дій або прискорення темпу роботи, розвитку подій тощо.
Приклад 1:
На відході Великій ще сказав кілька слів оперативникові тоном наказу, які теж дійшли до Андрієвої свідомості, може, саме тому, що були адресовані не до нього: — З місця не давати сходити, стежити пильно, бити нещадно, води не давати, спати теж, заплющатись теж, як упаде — ставити знову й пришпорювати, як треба буде поламати кості — дозволяю. Після тих слів Великін і Сергєєв вийшли.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”