натруювати

[nɑtrujuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:Н

Значення

  1. НАТРУ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАТРУЇ́ТИ, трую́, тру́їш, док., перех.

  2. 1. Змушувати тварин (перев. собак) нападати на кого-, що-небудь; нацьковувати. Натруювати собак на вовка.

  3. 2. перен., розм. Підбурювати, підмовляти когось проти кого-, чого-небудь; нацьковувати. Він постійно натруював братів один на одного.

  4. 3. спец. Просочувати, обробляти що-небудь отруйною речовиною; протруювати. Натруювати насіння перед посівом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я натруюю, ти натруюєш, він натруює, ми натруюємо, ви натруюєте, вони натруюють

Більше записів