НАТРУ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАТРУЇ́ТИ, трую́, тру́їш, док., перех.
1. Змушувати тварин (перев. собак) нападати на кого-, що-небудь; нацьковувати. Натруювати собак на вовка.
2. перен., розм. Підбурювати, підмовляти когось проти кого-, чого-небудь; нацьковувати. Він постійно натруював братів один на одного.
3. спец. Просочувати, обробляти що-небудь отруйною речовиною; протруювати. Натруювати насіння перед посівом.