нападати

1. Раптово або з силою кидатися на когось, щось із наміром заподіяти шкоду, завдати поразки; здійснювати напад.

2. Різко та прискіпливо критикувати когось, щось; обстоювати свою думку з великою наполегливістю.

3. Про почуття, думки, стан: раптово охоплювати когось, посилено проявлятися (наприклад, про сум, страх, сумніви).

4. У спорті: діяти в атаці, грати в нападі; атакувати ворота, корзину тощо суперника.

Приклади вживання

Приклад 1:
Послабленням Єгипту скористалися лівійці та нубійці, які почали нападати на кордони колись могутнього сусіда; в Дельті єгиптян потіснили кочівники-азіати. Можливо, саме в цей час у країні спалахнуло грізне повстання низів, яке вилилося в громадянську війну *.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: дієслово () |