1. Якого натоптали, ущільнили ногами (про сніг, землю, стежку тощо).
2. Який має сліди чиєїсь ходи; витоптаний, потоптаний (про траву, посіви тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Якого натоптали, ущільнили ногами (про сніг, землю, стежку тощо).
2. Який має сліди чиєїсь ходи; витоптаний, потоптаний (про траву, посіви тощо).
Приклад 1:
Циган був низенький, натоптаний, верткий, шахраюватий і вельми балакучий. Він одразу підсів до них, дістав з якоїсь потайної кишені карти, запропонував зіграти, але обоє відмовились.
— Невідомий автор, “Getman Sin Getmana”