прихрип

[prɪxrɪp] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Хрипкий, глухуватий звук, що супроводжує основний тон голосу або виникає при диханні.

  2. В музиці: темброва фарба голосу або звучання інструменту, що характеризується легким хрипкуватим відтінком.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прихрип, р. прихрипу, д. прихрипові, з. прихрип, о. прихрипом, м. прихрипі, к. прихрипе

Більше записів