Значення
-
Властивість або стан того, що може бути насиченим, здатність поглинати, вбирати або розчиняти певну речовину до досягнення стану насичення.
-
У харчовій промисловості та хімії — показник максимальної кількості розчиненої речовини, яку може поглинути розчинник за певних умов (температури, тиску).
-
У переносному значенні — інтенсивність, густота, концентрація якоїсь якості, властивості або відчуття (наприклад, насичуваність кольорів, емоцій).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. насичуваність, р. насичуваності, д. насичуваності, з. насичуваність, о. насичуваністю, м. насичуваності, к. насичуваносте