Словник Української Мови
Буква
НАСУВАТИСЯ, дієслово, недоконаного виду.
1. Рухаючись, наближатися до кого-, чого-небудь; наступати, накочуватися. Хмари насувалися з заходу.
2. перен. Наближатися в часі (про події, явища, періоди). Насувалася гроза; насувається зима.
3. перен. Охоплювати когось (про стан, почуття, думки). Насувався смуток; насувається тривога.
Приклад 1:
Ех!..» Тут штурман обернувся лицем до отамана й, не моргаючи оком, помалу почав насуватися на нього голими грудима з чорним орлом, а до друзів кивнув коротко: «Лежіть, хлопці. Я от зараз з ним поговорю».
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Тим-то, невважаючи на перші великі успіхи нашого театру в першому сезоні 1864 p., почали насуватися на овид – темні хмари різних недостатків. Незважаючи на поважні розмірно жертви від своїх і чужих, покрити всіх видатків не вдава- лося.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini”