1. Ставати ближчим до кого-, чого-небудь у просторі або часі; підходити, під’їжджати, прибувати.
2. перен. Ставати подібним до когось, чогось; уподібнюватися.
3. перен. Досягати певного рівня, стану, межі; наставати (про час, подію).
Словник Української Мови
Буква
1. Ставати ближчим до кого-, чого-небудь у просторі або часі; підходити, під’їжджати, прибувати.
2. перен. Ставати подібним до когось, чогось; уподібнюватися.
3. перен. Досягати певного рівня, стану, межі; наставати (про час, подію).
Приклад 1:
Нарешті підійшла якась інша машина й почала наближатися задки до «ЦЕРАБКООПУ». Підійшла… Засюрчали сюрчки несамовито, розганяючи юрбу, закричали якісь голоси грізно.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
А лихо йшло помалу, не поспiшаючись, але не перестаючи наближатися, неминуче, невблаганне. Бiдолашна щодня оглядала, навiть мiряла поясом свiй стан i плакала, плакала… Скоро всi вже побачать!..
— Невідомий автор, “Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich”
Приклад 3:
— сказав вiн, коли пароплав став наближатися до берега i коли на пристань висипав натовп мiсцевих дiвчат.Ви як? — пiдморгнув вiн оком ревiзоровi.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”