НАСТАВА́ТИ, дієслово, недоконаний вид.
1. Починатися, наступати (про час, пору, подію, явище). Наставає весна; Наставала тиша; Настає пора жнив.
2. Наближатися, насуватися (про час, момент). Наставала хвилина прощання; Настає час діяти.
Словник Української Мови
Буква
НАСТАВА́ТИ, дієслово, недоконаний вид.
1. Починатися, наступати (про час, пору, подію, явище). Наставає весна; Наставала тиша; Настає пора жнив.
2. Наближатися, насуватися (про час, момент). Наставала хвилина прощання; Настає час діяти.