Древослів

Словник Української Мови

насушник

[nɑsuʃnɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. НАСУ́ШНИК, -а, чол. 1. Той, хто добуває засоби для існування, годувальник (переважно про чоловіка, батька в сім’ї).

  2. заст. Невеликий хліб або булка, яку пекли для щоденного вжитку; насущний хліб.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. насушник, р. насушнику, д. насушникові, з. насушник, о. насушником, м. насушникові, к. насушнику

Більше записів