1. Який має сердитий, похмурий або незадоволений вираз обличчя; з насупленими бровами.
2. Який виражає суворість, невдоволення, задумливість або смуток (про погляд, обличчя, вираз).
насуплений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
На четвертий день викликає слідчий Аслана, насуплений, лютий-прелютий, і каже: — Зброю твою й гази ми знайшли. Але ти брехун, бо ми не могли знайти верблюдів.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: прикментик () |