магістратський

1. Стосунний до магістрату як органу міського управління в Україні та деяких інших країнах у минулому; властивий магістрату, що належить до нього.

2. Стосунний до магістрату як судово-адміністративного органу в середньовічних та ранньомодерних європейських містах; властивий такому магістрату.

3. Стосунний до будівлі, де розміщувався магістрат (у 1-му та 2-му значеннях).

Приклади вживання

Приклад 1:
Луцький бургомістр і його магістратський уряд, а з ними й староста міста Олександр Семашко як тільки подумали, що Северин Наливайко схоче зостатися у них на зимові лежі і що сюди, у добробутний Луцьк, можуть нагрянути строї Жолкевського або Радзивілла, вирішили будь-що Наливайка позбутися. Та поки що, скупі, вони вичікували.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: прикментик () |