Властивість або стан за значенням насуплений; похмурий, сердитий, незадоволений вираз обличчя; насуплення.
насупленість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан за значенням насуплений; похмурий, сердитий, незадоволений вираз обличчя; насуплення.
Відсутні