насторошити

[nɑstoroʃɪtɪ] Дієслово

Буква:Н

Значення

  1. **насторошити**, -шу, -шиш, док., перех., рідко. Те саме, що насторожити 1. Викликати в кого-небудь стан напруженої уваги, готовності до дії; насторожити. *Вона насторошила вуха, прислухаючись до нічного шуму* (приклад із художньої літератури).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я насторошу, ти насторошиш, він насторошить, ми насторошимо, ви насторошите, вони насторошать

Більше записів