**насторошити**, -шу, -шиш, док., перех., рідко. Те саме, що насторожити 1. Викликати в кого-небудь стан напруженої уваги, готовності до дії; насторожити. *Вона насторошила вуха, прислухаючись до нічного шуму* (приклад із художньої літератури).
насторошити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |