напружено

1. З великим напруженням, зусиллями; інтенсивно, наполегливо.

2. Виявляючи внутрішню напругу, знервованість; тривожно, схвильовано.

3. (Про процес, стан тощо) З високим ступенем інтенсивності, загостреності.

Приклади вживання

Приклад 1:
кидається до неї, вона переймає його руки; вони «міряють силу», упершись долонями в долоні; який час сила їх стоїть нарівні, потім трохи подалась назад, напружено сміючись і граючи очима; , розпалившись, широко розхиляє їй руки і хоче її поцілувати, але в той час, як його уста вже торкаються її уст, вона підбиває його ногою, він падає. А що?
— Невідомий автор, ” Liesia Ukrayinka”

Приклад 2:
Упродовж кількох років я напружено стежив за станов­ ленням цього непересічного суб’єкта, часами брав участь в його акціях та провокаціях і, щиро кажучи, не міг його не полюбити. Користуючись деякими своїми знайомствами в сусідніх європейських країнах, я зумів призбирати певні відомості про Стахову діяльність того таємничого періоду, що його, не без дешевих красивостей, автор статті в «Ідеї XXI» розташував «між тією ранньою осінню та наступною ранньою весною».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Прикметною рисою творчості поетеси є інтелектуалізм – рух, поезія, злети думки, яка осягає великі історичні простори, напружено шукаючи ключів до таємниць буття людини, нації, людства… Пошук цей нерідко пов’язаний з «інтенсивним переживанням культури», а не лише з безпосереднім спогляданням плину життя. Спілкування з великим культурним досвідом людства та його творцями, осмислення парадоксів історії, у школі якої сучасна людина далеко не завжди виглядає розумним учнем, загострюють відчуття дисгармонійності й невлаштованості світу наприкінці XX ст., яке в поезії Ліни Костенко постає як вельми драматичний акт у житті людської цивілізації.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 4:
Оскільки ( )∫= S B SdBФ  , то ( ) ∫∫       ∂ ∂=∂ ∂=∂ ∂ SS B Sdt BSdBtt Ф  , і ∫      −= S Sddt Bd i  ε , Отже, циркуляція напружено сті BE  індукованого поля вздовж замкненого кон- туру L дорівнює ( ) ∫∫       ∂ ∂−= SL B Sdt BldE  . Тут ndSSd  ⋅= , де n – одиничний вектор нормалі до малого елемента dS по- верхні S , яка натягнута на замкнений ко н- тур L .
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 5:
Ще хто кого – побачим! кидається до неї, вона переймає його руки; вони “мiряють силу”, упершись долонями в долонi; який час сила їх стоїть нарiвнi, потiм трохи подалась назад, напружено смiючись i граючи очима; , розпалившись, широко розхиляє їй руки i хоче її поцiлувати, але в той час, як його уста вже торкаються її уст, вона пiдбиває його ногою, вiн падає. К и л и н а (стоїть над ним смiючись) А що? Хто поборов?
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Частина мови: прислівник () |