1. Доконаний вид до «насточортіти»; стати нестерпно надокучливим, остогиднути до краю.
насточортітися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Доконаний вид до «насточортіти»; стати нестерпно надокучливим, остогиднути до краю.
Відсутні