манір

[mɑnir] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Спосіб, манера виконання, трактування чого-небудь (переважно в мистецтві), що характеризує певну школу, напрям або індивідуальний стиль художника; стиль, манера.

  2. Застаріле та діалектне: звичка, спосіб поведінки, манера.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. манір, р. маніру, д. манірові, з. манір, о. маніром, м. манірі, к. маніре

Більше записів