маніра

[mɑnirɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (від фр. manière) Характерна, особлива манера поведінки, способу дій або художнього вираження; стиль, спосіб.

  2. (заст.) Звичка, звичай, поведінка, спосіб життя.

  3. (мист.) В історії мистецтва — творчий метод, що характеризується певними, часто набутеними штучно, прийомами, перебільшеною емоційністю та індивідуалістичним трактуванням образу; період у європейському мистецтві XVI ст., що відзначався цими рисами (манієризм).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. маніра, р. маніра, д. маніра, з. маніра, о. маніра, м. маніра, к. маніра

Більше записів