настікати

настіка́ти, дієслово, недоконаного виду, неперехідне.

1. Те саме, що натікати; протікаючи, збиратися в якомусь місці (про рідину).

2. спец. Утворювати настій (у 1 знач.), набувати властивостей настою внаслідок тривалого перебування в рідині.