насмішкуватість

[nɑsmiʃkuʋɑtistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “насмішкуватий“; схильність до насмішок, іронічне, глузливе ставлення до когось або чогось.

  2. Вираз обличчя, погляду, усмішки тощо, що виражає насмішку, іронію, глум.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. насмішкуватість, р. насмішкуватості, д. насмішкуватості, з. насмішкуватість, о. насмішкуватістю, м. насмішкуватості, к. насмішкуватосте

Більше записів