Який схильний до насмішок, глузувальний, іронічний.
Який виражає насмішку, іронію, глум (про вираз обличчя, погляд, усмішку тощо).
насмішкуватий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Але звідки в вас знов узявся цей насмішкуватий тон супроти мене?.. Ви наче хочете шпорнути мене тим усім… Вчора й позавчора ви балакали без насміхів… — Він це говорив дуже смутно.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |