Значення
-
Ітацизм, -у, чол. 1. Особливість вимови, що полягає у використанні звука [і] на місці інших голосних або дифтонгів, зокрема в деяких грецьких діалектах та в системі читання давньогрецьких текстів, де літера η (ета) вимовляється як [і] (на відміну від етацизму).
-
У мовознавстві: фонетичне явище, за якого голосний [і] замінює інші голосні звуки в певних позиціях, характерне для деяких говорів української мови (наприклад, у поліських діалектах).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ітацизм, р. ітацизму, д. ітацизмові, з. ітацизм, о. ітацизмом, м. ітацизмі, к. ітацизме