Словник Української Мови
Буква
Дія за значенням дієслова “насміхатися” — глузування, висміювання когось або чогось, зневажливе ставлення, що виражається словами, жестами чи мімікою.
Результат такої дії — образливі, глузливі висловлювання, жарти або жести, спрямовані на когось з метою його приниження.
Приклад 1:
Токо той, хто уберіг свій мозг от пагубного карієса азартних ігр тіпа дурака, казла да пре сквєрного насміхання над святостью 64-х клєток, ім’я которому — шашкі. Тіки той, хто роздивився сквозь гавкіт і побої шкільного підагога тончайші чари і соблазни матіматіки, де немає місця іс кушенію подмінить істіну словесами, а пряму лінію — гонівом, як це принято у мерзенних філологів і, прости Господи, журналістів.
— Невідомий автор, “Shakhmati Dlia Dibiliv”
Приклад 2:
То було знаком насміхання: Турман сміялася з їх капелюшів, що дуже різали очі червоними трояндами й золотими колосками. Марта й Степанида зарекомендувались до Турман, — Аh, аh, сhаrmее de fаіrе vоtrе соnnаіssаnсе, ргеnеz рlасеs mesdames; assayez-vous, mes enfants!
— Самчук Улас, “Марія”