1. Висловлювати глузування, зневагу або жартівливе ставлення до когось або чогось за допомогою слів, жесту, міміки; глузувати, кпити.
2. (з кимось) Поводитися з кимось зверхньо, зневажливо, демонструючи свою перевагу; знущатися.
Словник Української Мови
Буква
1. Висловлювати глузування, зневагу або жартівливе ставлення до когось або чогось за допомогою слів, жесту, міміки; глузувати, кпити.
2. (з кимось) Поводитися з кимось зверхньо, зневажливо, демонструючи свою перевагу; знущатися.
Приклад 1:
Та союз Острозького із сусідами не був тривалим, бо Бітовт і Ягайло стали насміхатися над Федором як схизматиком. І в 1410-му році в битві під Ґрюнвальдом-Таненберґом терпець увірвався: після перемоги над німцями Федір, ображений, пішов додому в Острог.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Приклад 2:
– тут: мова взяти на бас (фразеологізм) – насміхатися, глузувати з когось грушки на вербі (фразеологізм) – нісенітниці кавчукові здібності (фразеологізм) – гнучкість, вправність; спритність con amore (італ.) – з любов’ю Kriegsquartet (нім.)
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini”