ітератор

1. У програмуванні — об’єкт, який дає змогу послідовно перебирати елементи колекції (наприклад, списку, словника чи множини), абстрагуючи спосіб їхнього зберігання та надаючи уніфікований інтерфейс для доступу до кожного елемента.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |