Значення
-
(у медицині) Метод дослідження органів та систем організму людини або тварини за допомогою вислуховування звукових явищ, що виникають під час їх функціонування; аускультація.
-
(переносно) Уважне, напружене прислуховування до чого-небудь з метою виявлення, розпізнання чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наслух, р. наслуху, д. наслухові, з. наслух, о. наслухом, м. наслухові, к. наслуху